Встановлення VertoOS NGX
Вимоги
- Сервер або віртуальна машина: від 2 vCPU, 4 ГБ RAM, 32 ГБ диска.
- Мережеві порти: щонайменше два — до провайдера (WAN) і до локальної мережі (LAN); для другого провайдера — ще один.
- ОС: Ubuntu Server 26.04 (рекомендовано), 24.04 або Debian 13.
- Віртуалізація: VMware ESXi (адаптери VMXNET3), Proxmox VE (VirtIO), Hyper-V — гостьові інструменти ставляться автоматично.
Спосіб 1. ISO-образ (рекомендовано)
- Завантажте образ для потрібної ОС на сайті VertoOS і перевірте SHA-256.
- Запишіть на флешку (Rufus, balenaEtcher) або підключіть до ВМ. Підтримуються BIOS і UEFI.
- У меню VertoOS NGX оберіть «Встановити». Установник запитає лише диск і обліковий запис ОС — усе інше ставиться з образу автоматично, Інтернет не потрібен.
- Після перезавантаження на консолі запуститься майстер налаштування.
Спосіб 2. Одна команда на готовому сервері
curl -fsSL https://sthost.com.ua/verto/install | sudo bash
sudo verto-setup
Перша команда встановлює шлюз (перевіряє цифровий підпис пакета), друга — майстер налаштування мережі. Майстер краще запускати з консолі сервера: він перепризначає мережеві порти, і SSH-з’єднання може перерватися.
Спосіб 3. Офлайн-архів
Для мережі без Інтернету: завантажте архів verto-ngx-<версія>-amd64.tar.gz, розпакуйте на сервері та виконайте sudo ./install.sh.
Майстер налаштування
Майстер запитує мову, порт до провайдера (і резервного провайдера), порт локальної мережі, адресу шлюзу в локальній мережі, чи вмикати DHCP-сервер і порт панелі (за замовчуванням 8443). Наприкінці показує адресу панелі та пароль першого входу.
> Якщо в мережі вже є інший DHCP-сервер (роутер чи старий шлюз), відповідайте «Ні» на питання про DHCP — два DHCP-сервери в одній мережі видаватимуть різні адреси.